- різноманітити
- [р'ізноман’і/тиетие]
-н'і/чу, -н'і/тиеш; нак. -н'і/т', -н'і/т'теи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
різноманітити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
різноманітити — і/чу, і/тиш, недок., перех. Робити що небудь різноманітним … Український тлумачний словник
розмаїтити — ї/чу, ї/тиш, недок., перех., рідко. 1) Те саме, що різноманітити. 2) Робити різнобарвним, різним за кольором, тоном і т. ін … Український тлумачний словник